вівторок, 26 вересня 2017 р.
середу, 5 квітня 2017 р.
Стислий конспект з теми "Поетичний синтаксис" для підготовки до ЗНО
Алітерація – повторення однорідних приголосних задля інтонаційної виразності вірша, емоційного поглиблення його змісту.
Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту... (Л. Українка)
Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту... (Л. Українка)
вівторок, 4 квітня 2017 р.
Стислий конспект за темою "Тропи" для підготовки до ЗНО
Алегорія – вид метафори: інакомовне зображення предмета чи явища через інші, подібні до них, з метою наочно показати їх суттєві риси. Використовується, як правило, у загадках, байках і відзначається загальновпізнаваним характером. Наприклад, у байках через характери осіб (тварин) зображено риси людей, їх вдача: Бджола і Шершень.
Стислий конспект з теми "Давня українська література" для підготовки до ЗНО
"Повість минулих літ"
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: літопис.
Тема: висвітлення історії східних слов’ян і князівської влади, утвердження християнства на Русі, розповідь про виникнення слов’янської писемності.
Ідея: возвеличення давності слов’янського роду, уславлення патріотизму.
Про твір: на початку XII ст. за князювання Володимира Мономаха на основі попередніх зведень монах Києво-Печерського монастиря Нестор створив «Повість минулих літ», довівши записи до 1113 року. Літопис створювався впродовж тривалого часу багатьма митцями, але на початку XII ст. завершив, упорядкував і дав назву літопису київський монах – чернець Нестор. Ідейно-тематична спрямованість «Повісті…» походить від ідеї зображення давності й могутності держави Київська Русь, героїчне минуле якої пов’язане із правлінням виключно мудрих сильних та справедливих князів (княгиня Ольга, князь Святослав).
«Про заснування Києва»
Сюжет: Були собі три брати – Кий, Щек і Хорив та сестра їхня – Либідь. Збудували вони місто і на честь старшого брата назвали Київ. Навкруги міста був великий ліс, у якому поляни полювали. Дехто вважав, що Кий був перевізником, тому й казали: «На перевіз на Київ». Але це було не так, бо Кий їздив до грецького царя, який приймав його з почестями. Повертаючись, Кий зайшов на Дунай, поставив там містечко і хотів у ньому жити, але навколишні племена йому не дали. І донині те містечко зветься Києвець.
«Про помсту Ольги»
Сюжет: 945 року князь Ігор пішов до деревлян двічі поспіль за даниною. Деревлянам це не сподобалось, і вони зі своїм князем Малом убили Ігоря. Забажавши одружити свого князя з Ольгою, деревляни послали до княгині 20 найкращих мужів. Вирішивши помститися деревлянам за смерть свого чоловіка, княгиня звеліла викопати на тюремному дворі глибоку яму. Наступного дня древлян (нібито з почестями) принесли у човні у двір і вкинули з човном у яму, засипавши землею. Згодом Ольга попросила прислати до неї інших послів, щоб нібито остаточно піти за їхнього князя. Як тільки гості прийшли, Ольга звеліла приготувати мийню, і коли деревляни почали митися, мийню заперли і підпалили, де всі й згоріли. Потім ще двічі помстилася Ольга деревлянам. Перший раз з невеликою дружиною пішла вдова справити тризну на могилі чоловіка, пригостила деревлян, а коли ті упилися, звеліла їх убити. Наступного 946 року, зібравши військо, пішла на древлян війною, перемогла та взяла в облогу Іскоростень. Але ціле літо не вдавалося взяти місто. Тоді, нібито на знак примирення, Ольга запропонувала, щоб замість звичайної данини, їй від кожного двора дали по три голуби і по три горобця. Древляни з радістю погодилися. Княгиня ж звеліла своїм воїнам поприв’язувати до кожного птаха трут і відпустити. Голуби і горобці повернулися у свої гнізда і спалили таким чином усе місто.
«Про напад хозарів»
Сюжет: Після смерті братів (Кия, Щека і Хорива) поляни утискувались навколишніми племенами. І коли сиділи поляни в лісах на горах, то знайшли їх хозари й зажадали данини. Порадившись, дали їм поляни від кожної хати по мечу. Віднесли їх хозари своєму князеві, але мудрі старці сказали, що це недобра данина, бо вони здобули її шаблями, а в полян була зброя сильніша – мечі. Тож відтоді саме поляни брали данину з хозарів, а не навпаки.
«Слово про похід Ігорів»
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: героїчна поема.
Автор: невідомий.
Тема: зображення невдалого походу князя Ігоря на половців 1185 р.
Ідея: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти ворогів.
Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак.
Сюжет: оповідь співця Бояна про похід новгород-сіверського князя Ігоря разом із братом Всеволодом, незважаючи на пророче затемнення сонця – лихі віщування природи – перший бій з половцями, перемога князя Ігоря – другий бій, поразка війська Ігоря – віщий «мутен сон» київського князя Святослава та його «золоте слово, з сльозами змішане», звернене до руських князів – плач Ярославни в Путивлі на забралі, звертання її до сил природи – князь Ігор у полоні – утеча його з неволі з допомогою Овлура – погоня половців за князем – зустріч на рідній землі й уславлення Ігоря та його дружини.
Григорій Сковорода (1722-1794)
«De libertate» (про свободу) (1757)
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: громадянська (патріотична).
Провідні мотиви: воля – найбільше багатство, уславлення Б. Хмельницького.
Віршовий розмір: дактиль.
Тип римування: суміжне.
Про твір: для ліричного героя воля – найбільше багатство. Ліричний герой, розмірковуючи над питанням, що таке свобода, заперечує порівняння цього людського блага із золотом: «зрівнявши все злото, проти свободи воно лиш – болото». В останніх двох рядках він згадує і славить Б. Хмельницького як символ вольності.
«Всякому місту – звичай і права...»
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш, що став народною піснею (філософсько-сатиричний).
Вид лірики: громадянська (філософська).
Провідні мотиви: викриття суспільних вад; щасливий той, хто має чисте сумління.
Віршовий розмір: дактиль.
Тип римування: суміжне.
Про твір: автор ставить в один ряд і засуджує здирників і бюрократів, розпусників і пияків, ледарів і підлабузників. Ліричний герой думає не про маєтки й чини, а про те, щоб мати чисту совість, жити мудро й померти з ясним розумом. Перемогти смерть здатна лише людина з чистою совістю й помислами, перед смертю всі рівні – і мужик, і цар. Кожна строфа побудована на антитезі: 4 рядки – суспільні вади, 2 рядки – ідеал чистої совісті та ясного розуму. Один із варіантів пісні використано в п’єсі «Наталка Полтавка».
«Бджола та Шершень»
Жанр: байка.
Ідея: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).
Головні герої: Бджола, Шершень.
Про твір: байка у формі діалогу між персонажами розкриває одвічну тему суперечності між трудовим способом життя й паразитичним існуванням. Образи Бджоли й Шершня алегоричні: Бджола – «герб мудрої людини, що в природженому тілі трудиться», а Шершень – «образ людей, що живуть крадіжкою чужого й родилися на те тільки, щоб їсти й пити». Бджола бачить своє щастя лише в «сродній праці», тобто праці за покликанням: «Нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені». Шершень цього збагнути не може й зарозуміло наділяє Бджолу такими характеристиками: «ти така дурна», «багато у вас голів, та всі безглузді». Праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою», лише тоді праця «потрібне робить неважким, а важке – непотрібним» (Епікур). У «силі» байки (так Г. Сковорода називав мораль твору) автор бачить щастя людини в «природженому ділі».
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: літопис.
Тема: висвітлення історії східних слов’ян і князівської влади, утвердження християнства на Русі, розповідь про виникнення слов’янської писемності.
Ідея: возвеличення давності слов’янського роду, уславлення патріотизму.
Про твір: на початку XII ст. за князювання Володимира Мономаха на основі попередніх зведень монах Києво-Печерського монастиря Нестор створив «Повість минулих літ», довівши записи до 1113 року. Літопис створювався впродовж тривалого часу багатьма митцями, але на початку XII ст. завершив, упорядкував і дав назву літопису київський монах – чернець Нестор. Ідейно-тематична спрямованість «Повісті…» походить від ідеї зображення давності й могутності держави Київська Русь, героїчне минуле якої пов’язане із правлінням виключно мудрих сильних та справедливих князів (княгиня Ольга, князь Святослав).
«Про заснування Києва»
Сюжет: Були собі три брати – Кий, Щек і Хорив та сестра їхня – Либідь. Збудували вони місто і на честь старшого брата назвали Київ. Навкруги міста був великий ліс, у якому поляни полювали. Дехто вважав, що Кий був перевізником, тому й казали: «На перевіз на Київ». Але це було не так, бо Кий їздив до грецького царя, який приймав його з почестями. Повертаючись, Кий зайшов на Дунай, поставив там містечко і хотів у ньому жити, але навколишні племена йому не дали. І донині те містечко зветься Києвець.
«Про помсту Ольги»
Сюжет: 945 року князь Ігор пішов до деревлян двічі поспіль за даниною. Деревлянам це не сподобалось, і вони зі своїм князем Малом убили Ігоря. Забажавши одружити свого князя з Ольгою, деревляни послали до княгині 20 найкращих мужів. Вирішивши помститися деревлянам за смерть свого чоловіка, княгиня звеліла викопати на тюремному дворі глибоку яму. Наступного дня древлян (нібито з почестями) принесли у човні у двір і вкинули з човном у яму, засипавши землею. Згодом Ольга попросила прислати до неї інших послів, щоб нібито остаточно піти за їхнього князя. Як тільки гості прийшли, Ольга звеліла приготувати мийню, і коли деревляни почали митися, мийню заперли і підпалили, де всі й згоріли. Потім ще двічі помстилася Ольга деревлянам. Перший раз з невеликою дружиною пішла вдова справити тризну на могилі чоловіка, пригостила деревлян, а коли ті упилися, звеліла їх убити. Наступного 946 року, зібравши військо, пішла на древлян війною, перемогла та взяла в облогу Іскоростень. Але ціле літо не вдавалося взяти місто. Тоді, нібито на знак примирення, Ольга запропонувала, щоб замість звичайної данини, їй від кожного двора дали по три голуби і по три горобця. Древляни з радістю погодилися. Княгиня ж звеліла своїм воїнам поприв’язувати до кожного птаха трут і відпустити. Голуби і горобці повернулися у свої гнізда і спалили таким чином усе місто.
«Про напад хозарів»
Сюжет: Після смерті братів (Кия, Щека і Хорива) поляни утискувались навколишніми племенами. І коли сиділи поляни в лісах на горах, то знайшли їх хозари й зажадали данини. Порадившись, дали їм поляни від кожної хати по мечу. Віднесли їх хозари своєму князеві, але мудрі старці сказали, що це недобра данина, бо вони здобули її шаблями, а в полян була зброя сильніша – мечі. Тож відтоді саме поляни брали данину з хозарів, а не навпаки.
«Слово про похід Ігорів»
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: героїчна поема.
Автор: невідомий.
Тема: зображення невдалого походу князя Ігоря на половців 1185 р.
Ідея: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти ворогів.
Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур, Гзак і Кончак.
Сюжет: оповідь співця Бояна про похід новгород-сіверського князя Ігоря разом із братом Всеволодом, незважаючи на пророче затемнення сонця – лихі віщування природи – перший бій з половцями, перемога князя Ігоря – другий бій, поразка війська Ігоря – віщий «мутен сон» київського князя Святослава та його «золоте слово, з сльозами змішане», звернене до руських князів – плач Ярославни в Путивлі на забралі, звертання її до сил природи – князь Ігор у полоні – утеча його з неволі з допомогою Овлура – погоня половців за князем – зустріч на рідній землі й уславлення Ігоря та його дружини.
Григорій Сковорода (1722-1794)
«De libertate» (про свободу) (1757)
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: громадянська (патріотична).
Провідні мотиви: воля – найбільше багатство, уславлення Б. Хмельницького.
Віршовий розмір: дактиль.
Тип римування: суміжне.
Про твір: для ліричного героя воля – найбільше багатство. Ліричний герой, розмірковуючи над питанням, що таке свобода, заперечує порівняння цього людського блага із золотом: «зрівнявши все злото, проти свободи воно лиш – болото». В останніх двох рядках він згадує і славить Б. Хмельницького як символ вольності.
«Всякому місту – звичай і права...»
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш, що став народною піснею (філософсько-сатиричний).
Вид лірики: громадянська (філософська).
Провідні мотиви: викриття суспільних вад; щасливий той, хто має чисте сумління.
Віршовий розмір: дактиль.
Тип римування: суміжне.
Про твір: автор ставить в один ряд і засуджує здирників і бюрократів, розпусників і пияків, ледарів і підлабузників. Ліричний герой думає не про маєтки й чини, а про те, щоб мати чисту совість, жити мудро й померти з ясним розумом. Перемогти смерть здатна лише людина з чистою совістю й помислами, перед смертю всі рівні – і мужик, і цар. Кожна строфа побудована на антитезі: 4 рядки – суспільні вади, 2 рядки – ідеал чистої совісті та ясного розуму. Один із варіантів пісні використано в п’єсі «Наталка Полтавка».
«Бджола та Шершень»
Жанр: байка.
Ідея: праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» (ідея спорідненої праці).
Головні герої: Бджола, Шершень.
Про твір: байка у формі діалогу між персонажами розкриває одвічну тему суперечності між трудовим способом життя й паразитичним існуванням. Образи Бджоли й Шершня алегоричні: Бджола – «герб мудрої людини, що в природженому тілі трудиться», а Шершень – «образ людей, що живуть крадіжкою чужого й родилися на те тільки, щоб їсти й пити». Бджола бачить своє щастя лише в «сродній праці», тобто праці за покликанням: «Нам незрівнянно більша втіха збирати мед, ніж споживати. До цього ми народжені». Шершень цього збагнути не може й зарозуміло наділяє Бджолу такими характеристиками: «ти така дурна», «багато у вас голів, та всі безглузді». Праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою», лише тоді праця «потрібне робить неважким, а важке – непотрібним» (Епікур). У «силі» байки (так Г. Сковорода називав мораль твору) автор бачить щастя людини в «природженому ділі».
середу, 29 березня 2017 р.
Орієнтовні питання літературного диктанту за змістом драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня"
Літературний диктант за змістом драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»
Твір написано у стилі…
Фольклор якого регіону України використала письменниця у творі?
Суперницею Мавки у творі є…
Бездуховність і обивательську обмеженість утілено в образах…
Слова «Я маю в серці те, що не вмирає!» належать…
Кого описується в рядках: « …молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно – жовтої до ясно – блакитної і поблискує гострими золотистими іскрами» ?
Жанр феєрія означає…
У які пори року відбуваються події у творі?
Розташувати події у правильній послідовності: Лукаш одружується – Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези – Мавка перетворюється на вербу – Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку
Кому належать слова: «Ой лишенько! Іще не починала! Ой мій упадоньку! Що ж ти робила? Нездаренько! Нехтолице! Ледащо!»
Хто до кого казав: «Що лісове, то не погане, сестро,- Усякі скарби з лісу йдуть..."
Хто до кого говорив: «І та вже відьма? Ба, та вже судилось відьомською свекрухою вам бути»
Кому належать слова: «Я з кодлом лісовим не накладаю так, як твій рід рід! Зрубай її, як хочеш, хіба я бороню? Ось на й сокиру»
Хто до кого звертався: «Заграй, заграй, дай голос мому серцю! Воно ж одно лишилося від мене»
Хто з героїв ріже свого пальця, щоб урятувати красу Русалки Польової?
Лукаша перетворює на вовкулаку…
Забирає Мавку під землю…
Рятує Мавку, огортаючи вогнем вербу, на яку вона перетворилася…
Захищає дуб від охочих його зрубати…
Старість та поміркованість у творі символізує…
Який музичний інструмент є символом поетичної душі Лукаша?
Чий портрет: « Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж до пояса. Шати на ньому – барви мулу, на голові корона із скойок. Голос глухий, але дужий»
« Не точи! Се кров її. Не пий же крові з сестроньки моєї!» - хто кому про кого говорить?
Чий портрет: « Гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима»
Твір написано у стилі…
Фольклор якого регіону України використала письменниця у творі?
Суперницею Мавки у творі є…
Бездуховність і обивательську обмеженість утілено в образах…
Слова «Я маю в серці те, що не вмирає!» належать…
Кого описується в рядках: « …молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно – жовтої до ясно – блакитної і поблискує гострими золотистими іскрами» ?
Жанр феєрія означає…
У які пори року відбуваються події у творі?
Розташувати події у правильній послідовності: Лукаш одружується – Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези – Мавка перетворюється на вербу – Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку
Кому належать слова: «Ой лишенько! Іще не починала! Ой мій упадоньку! Що ж ти робила? Нездаренько! Нехтолице! Ледащо!»
Хто до кого казав: «Що лісове, то не погане, сестро,- Усякі скарби з лісу йдуть..."
Хто до кого говорив: «І та вже відьма? Ба, та вже судилось відьомською свекрухою вам бути»
Кому належать слова: «Я з кодлом лісовим не накладаю так, як твій рід рід! Зрубай її, як хочеш, хіба я бороню? Ось на й сокиру»
Хто до кого звертався: «Заграй, заграй, дай голос мому серцю! Воно ж одно лишилося від мене»
Хто з героїв ріже свого пальця, щоб урятувати красу Русалки Польової?
Лукаша перетворює на вовкулаку…
Забирає Мавку під землю…
Рятує Мавку, огортаючи вогнем вербу, на яку вона перетворилася…
Захищає дуб від охочих його зрубати…
Старість та поміркованість у творі символізує…
Який музичний інструмент є символом поетичної душі Лукаша?
Чий портрет: « Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж до пояса. Шати на ньому – барви мулу, на голові корона із скойок. Голос глухий, але дужий»
« Не точи! Се кров її. Не пий же крові з сестроньки моєї!» - хто кому про кого говорить?
Чий портрет: « Гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима»
вівторок, 28 лютого 2017 р.
Орієнтовні питання контролю знань для 10 класу з теми "Творчість М.Коцюбинського, О.Кобилянської"
Варіант І
Початковий та середній рівні
(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.)
1. У новелі М. Коцюбинського «Intermezzo» порушуються такі основні проблеми:
А екології природи, єднання людини й природи;
Б душевної рівноваги, повноцінного життя, мистецтва й митця;
В сільського життя, згубного впливу на нього міста;
Г стосунків народу і влади, захисту селянами своїх людських прав.
2. У повісті «Земля» О. Кобилянської символічним є образ:
А лісу;
Б сонця;
В землі;
Г рушниці.
3. Який громадсько-просвітницький рух підтримувала О. Кобилянська?
4. Доповніть речення. «Модернізм — це …»
Достатній рівень
(Кожна правильна відповідь оцінюється у 2 бали.)
5. Коротко схарактеризуйте фольклорні фантастичні та напівфантастичні образи, що є у повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».
6. Порівняйте як різні психологічні типи образи Михайла та Сави з повісті О. Кобилянської «Земля».
Високий рівень
(Правильна, змістовна, цікава відповідь оцінюється в 4 бали.)
7. Виконайте одне із завдань.
А Напишіть твір-роздум «Злочин — шлях до духовної деградації особистості й перепона до щастя» (за прочитаними творами та власними спостереженнями).
Б Складіть тези до теми «Зв’язок людини й природи у творах М. Коцюбинського та О. Кобилянської».
Варіант II
Початковий та середній рівні
(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.)
1. Яку основу має новела М. Коцюбинського «Intermezzo»?
А Фольклорну;
Б автобіографічну;
В історичну;
Г міфологічну.
2. Що є містичними у повісті О. Кобилянської «Земля»?
А Поведінка собаки Сойки;
Б сон Івоніки про Михайла;
В видіння «сусіднього» лісу;
Г розповіді вояків про перебування в караулі.
3. Якими новаторськими, модерністськими рисами вирізняється повість О. Кобилянської «Земля»?
4. Доповніть речення. «Імпресіонізм — це .»
Достатній рівень
(Кожна правильна відповідь оцінюється у 2 бали.)
5. Розкрийте образи Івана та Марічки як втілення романтичної ідеї незнищенності кохання.
6. Змалюйте символічний образ землі, поданий в однойменному творі О. Кобилянської.
Високий рівень
(Правильна, змістовна, цікава відповідь оцінюється в 4 бали.)
7. Виконайте одне із завдань.
А Складіть тези до теми «Звичаї, традиції, народна мораль у творах М. Коцюбинського та О. Кобилянської».
Б Виходячи з логіки характерів, напишіть закінчення твору «Якби Михайло залишився живий після важкого поранення.» (за повістю О. Кобилянської «Земля»).
Початковий та середній рівні
(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.)
1. У новелі М. Коцюбинського «Intermezzo» порушуються такі основні проблеми:
А екології природи, єднання людини й природи;
Б душевної рівноваги, повноцінного життя, мистецтва й митця;
В сільського життя, згубного впливу на нього міста;
Г стосунків народу і влади, захисту селянами своїх людських прав.
2. У повісті «Земля» О. Кобилянської символічним є образ:
А лісу;
Б сонця;
В землі;
Г рушниці.
3. Який громадсько-просвітницький рух підтримувала О. Кобилянська?
4. Доповніть речення. «Модернізм — це …»
Достатній рівень
(Кожна правильна відповідь оцінюється у 2 бали.)
5. Коротко схарактеризуйте фольклорні фантастичні та напівфантастичні образи, що є у повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».
6. Порівняйте як різні психологічні типи образи Михайла та Сави з повісті О. Кобилянської «Земля».
Високий рівень
(Правильна, змістовна, цікава відповідь оцінюється в 4 бали.)
7. Виконайте одне із завдань.
А Напишіть твір-роздум «Злочин — шлях до духовної деградації особистості й перепона до щастя» (за прочитаними творами та власними спостереженнями).
Б Складіть тези до теми «Зв’язок людини й природи у творах М. Коцюбинського та О. Кобилянської».
Варіант II
Початковий та середній рівні
(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.)
1. Яку основу має новела М. Коцюбинського «Intermezzo»?
А Фольклорну;
Б автобіографічну;
В історичну;
Г міфологічну.
2. Що є містичними у повісті О. Кобилянської «Земля»?
А Поведінка собаки Сойки;
Б сон Івоніки про Михайла;
В видіння «сусіднього» лісу;
Г розповіді вояків про перебування в караулі.
3. Якими новаторськими, модерністськими рисами вирізняється повість О. Кобилянської «Земля»?
4. Доповніть речення. «Імпресіонізм — це .»
Достатній рівень
(Кожна правильна відповідь оцінюється у 2 бали.)
5. Розкрийте образи Івана та Марічки як втілення романтичної ідеї незнищенності кохання.
6. Змалюйте символічний образ землі, поданий в однойменному творі О. Кобилянської.
Високий рівень
(Правильна, змістовна, цікава відповідь оцінюється в 4 бали.)
7. Виконайте одне із завдань.
А Складіть тези до теми «Звичаї, традиції, народна мораль у творах М. Коцюбинського та О. Кобилянської».
Б Виходячи з логіки характерів, напишіть закінчення твору «Якби Михайло залишився живий після важкого поранення.» (за повістю О. Кобилянської «Земля»).
Підписатися на:
Дописи (Atom)