Алегорія – вид метафори: інакомовне зображення предмета чи явища через інші, подібні до них, з метою наочно показати їх суттєві риси. Використовується, як правило, у загадках, байках і відзначається загальновпізнаваним характером. Наприклад, у байках через характери осіб (тварин) зображено риси людей, їх вдача: Бджола і Шершень.
Гіпербола – троп, що полягає в навмисному перебільшенні певної ознаки, явища, події з метою надати зображуваному більшої виразності, загостреності.
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання. (В. Сосюра)
Епітет – художнє означення, влучна характеристика особи, предмета чи явища: очі дівочі, зелений гай, дзвінка пісня, супостат озвірілий.
Постійний епітет закріплюється постійно в межах певного стилю і вказує на сталу ознаку предмета. Найчастіше зустрічається у фольклорі: синє море, буйний вітер.
Метафора – складний троп: слово чи словосполучення, що через непряме порівняння розкриває ознаки одного явища перенесенням на нього ознак іншого явища: Колише хмара втомлені громи… (Л. Костенко)
Метонімія – троп: перейменування, заміна назви якогось предмета ім’ям чи назвою іншого на основі суміжності чи пов'язаності між ними. Так, замість творів називають ім’я автора, замість людини – її характерний одяг: з’їсти ложку супу, прочитати Шевченка.
Оксиморон, оксюморон – стилістичний засіб, що полягає у свідомому поєднанні протилежних, суперечливих, несумісних за змістом ознак: гарячий сніг, лагідна смерть.
Персоніфікація (уособлення, олюднення) – один із видів метафори: перенесення ознак і властивостей людей чи якихось живих істот на неживий предмет або явище природи, унаслідок чого вони діють, мислять, відчувають, як люди; найчастіше використовується в казках, байках. Спересердя грім жбурляв блискавки.
Порівняння – слово або вираз, через які одні предмети, явища, дії зіставляються з іншими на основі спільності певних ознак; це пояснення одного предмета за допомогою іншого, подібного до нього. Як правило, використовують сполучники порівняння: як, мов, наче, ніби: Чорні гори, як велетенська отара.
Символ – предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища. Блакитний колір – символ надії.
Синекдоха – троп, заснований на заміні назви цілого предмета назвою його частин і навпаки або множини одниною чи навпаки: місто спить; щоб і ноги твоєї не було.
Гіпербола – троп, що полягає в навмисному перебільшенні певної ознаки, явища, події з метою надати зображуваному більшої виразності, загостреності.
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання. (В. Сосюра)
Епітет – художнє означення, влучна характеристика особи, предмета чи явища: очі дівочі, зелений гай, дзвінка пісня, супостат озвірілий.
Постійний епітет закріплюється постійно в межах певного стилю і вказує на сталу ознаку предмета. Найчастіше зустрічається у фольклорі: синє море, буйний вітер.
Метафора – складний троп: слово чи словосполучення, що через непряме порівняння розкриває ознаки одного явища перенесенням на нього ознак іншого явища: Колише хмара втомлені громи… (Л. Костенко)
Метонімія – троп: перейменування, заміна назви якогось предмета ім’ям чи назвою іншого на основі суміжності чи пов'язаності між ними. Так, замість творів називають ім’я автора, замість людини – її характерний одяг: з’їсти ложку супу, прочитати Шевченка.
Оксиморон, оксюморон – стилістичний засіб, що полягає у свідомому поєднанні протилежних, суперечливих, несумісних за змістом ознак: гарячий сніг, лагідна смерть.
Персоніфікація (уособлення, олюднення) – один із видів метафори: перенесення ознак і властивостей людей чи якихось живих істот на неживий предмет або явище природи, унаслідок чого вони діють, мислять, відчувають, як люди; найчастіше використовується в казках, байках. Спересердя грім жбурляв блискавки.
Порівняння – слово або вираз, через які одні предмети, явища, дії зіставляються з іншими на основі спільності певних ознак; це пояснення одного предмета за допомогою іншого, подібного до нього. Як правило, використовують сполучники порівняння: як, мов, наче, ніби: Чорні гори, як велетенська отара.
Символ – предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища. Блакитний колір – символ надії.
Синекдоха – троп, заснований на заміні назви цілого предмета назвою його частин і навпаки або множини одниною чи навпаки: місто спить; щоб і ноги твоєї не було.
Немає коментарів:
Дописати коментар