Конспект уроку для 9 класу. ЛРК. "Шевченкові дороги на Волині"

Тема уроку. Література рідного краю. Шевченкові дороги на Волині

Мета уроку: поглибити знання учнів про життя і творчість Кобзаря, ознайомити їх з його діяльністю у складі археографічної комісії, проаналізувати поезії, написані у цей період, розглянути картини, намальовані на Тернопільщині; розвивати інтерес до культурної спадщини свого народу, формувати естетичні вподобання, повагу до творчої спадщини Кобзаря

Обладнання: фізична карта Тернопільської області, тексти поезій Кобзаря, альбом картин  Т.Шевченка, презентація на тему «Шевченко й Тернопільщина», хрестоматія «Література рідного краю. Тернопілля. 5-11 кл.»

Тип уроку: нестандартний, урок-розклад

Хід уроку

І. Організаційний момент

·        Епіграф: «Історія мого життя складає частину історії моєї Батьківщини» Т.Шевченко

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1) Бесіда або вступне слово вчителя

Кого можемо назвати патріотом? Людину, яка любить рідний край. Працює для його ж блага, плекає рідну мову й досконало нею володіє, знає історію та свого народу, шанує його звичаї та збагачує культуру

IV. Організація вивчення нового матеріалу

1) Урок перший. Географія рідного краю

·        гра «Дешифратор»: розшифруйте назви міст, які розташовані на півночі Тернопільської області

В . . . . . . . ь,  К . . . . . . . ь,  П . . . . в

Коментар учителя: це населені пункти, у яких побував Тарас Шевченко, подорожуючи Волинською землею.

·        Географічна довідка: Воли́нь – давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу (його правих приток), у північно-західній частині сучасної (з 1991 р.) України. Охоплює сучасні Волинську та Рівненську області, західну частину Житомирської та північну частину Тернопільської області і Хмельницької області.

·        Робота з картою: окреслюємо територію Тернопільщини, яка належить до Волині

2) Урок другий. Історія культури

·        Евристична бесіда: Чому Тарас Шевченко подорожував Україною? З якою метою відвідав вищезазначені міста?

·        Хронологічна довідка:

Літо, 1846 р.	Т.Шевченко оселився в Києві та влаштувався художником у Тимчасову комісію для розгляду старовинних актів
21 вересня 1846 р.	Отримав чергове розпорядження відвідати «разные места Киевской. Подольской и Волынской губерний..»
Жовтень, 1846 р.	Як член-кореспондент археографічної комісії Т.Шевченко відвідує Вишнівець
ІІ половина жовтня 1846 р.	Т.Шевченко переїздить до Почаєва
Початок листопада 1846 р.	Кобзар переїздить до Кременця

·        Хвилинка ерудита

(Випереджувальне завдання)

Що таке археографічна комісія? Хто входив до її складу? Яким було їхнє завдання?

Археографічні комісії – спеціалізовані наукові інституції, що займаються практичними, теоретичними і методичними проблемами археографії. Свого часу в Україні діяло кілька таких комісій, а саме Київська археографічна комісія, археографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка у Львові.

Тимчасова комісія для розбору давніх актів, у літературі, за традицією, іменується – Київська археографічна комісія, – перша загальноукраїнська інституція з виявлення, вивчення й публікації джерел з історії України. Вона стала осередком консолідації українських істориків Наддніпрянської України. Створена 1843 р при канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатора для збирання й публікації документальних матеріалів. Комісія розшукувала документи в архівах місцевих судово-адміністративних установ, магістратів, монастирів, у приватних осіб. Зібрані документи створили ядро Київського центрального архіву давніх актів (1852). У серійних багатотомних виданнях – «Памятники» в 4-х томах (1845-59; 2-ге видання: 1897-98), «Архив Юго-Западной России» у 35-ти томах (1859-1914) та інших збірках – комісія опублікувала значний масив документальних матеріалів і пам’яток з історико-культурної спадщини України XIV-XVIII століть, що створили джерельний фундамент історичних досліджень другої половини XIX-ХХ століть. У роботі АК брали участь відомі вчені – М. Владимирський-Буданов, Митрофан Довнар-Запольський, Микола Іванишев, Володимир Іконников, Іван Каманін, Микола Костомаров, Тарас Шевченко, Олександр Лазаревський, Орест Левицький, Василь Домбровський та інші.

·        Виразне читання тексту розпорядження, яке отримав Т.Шевченко (Хрестоматія, с.363-364)

·        Бесіда за прочитаним

    Яке завдання отримав Т.Шевченко?

    Чи легким воно було?

    У чому полягала історико-культурна цінність такого завдання?

    Яким даром повинна володіти людина, щоб із ним впоратись?

    Чи кожна освічена людина того часу (і сьогодення) могла б впоратись із таким завданням?

3) Урок третій. Українська література

·        Проблемне запитання: Який слід залишила Волинська земля у душі поета? Чи повертався він у спогадах до Кременця, Почаєва, Вишнівця?

·        Виразне читання уривків з поем «Невольник», «Слепая», «Петрусь», повісті «Варнак» (на вибір учителя)

·        Бесіда за прочитаним

    У який період творчості Кобзаря написані ці твори?

    Чому поет часто згадує Почаїв разом з Києвом?

    Чому Почаїв вважають одним з осередків духовності на Тернопіллі?

    Які ще святі місця ви знаєте?

    Чи потрібно вивчати життєвий шлях письменника перед прочитанням його творів? Чому?

·        Виразне читання поезії В.Вихруща «Шевченко у Вишнівці»

·        Бесіда за прочитаним

    З якою поемою Т.Шевченка перегукується ця поезія?

    Що таке ремінісценція? (Ремінісце́нція – елемент художньої системи, що відсилає до раніше прочитаного, почутого або побаченого твору мистецтва)

    За допомогою яких художніх засобів поет змальовує пейзаж?

    Кого символізує орел, який «вп’яв кігті в людське тіло»?

    Яке смислове навантаження має антитеза «Мовчить золочений Почаїв, Бунтують думи юнака»?

    Яку роль у поезії відіграє риторичне звертання?

4) «Весела перерва»

Бувальщина «Новий жупан»

Шевченко, перебуваючи в 1845-1846 роках у Переяславі, жив, як відомо, у свого приятеля М.Козачковського. Він часто бував задуманий, недбалий до себе, часом нікого не помічав довкола. Нового одягу шити не любив, ходив у старому.

Довідавшись, коли Шевченко має отримати гроші від Київської археографічної комісії, Козачковський за тиждень до того покликав кравця і, поки поет спав, дав йому зняти мірку з його старої одежі. Коли Шевченко одержав гроші, кравець приніс нового жупана. Шевченка це дуже здивувало.

-         Як? Який жупан?

-         Ви ж, паночку, замовляли жупан на сьогодні!с Я й мірку з Вас знімав.

-         Що за біс? Не пам’ятаю! І торгувався?

-         Аякже! Аж 2 карбованці Вам уступив!

Шевченко мовчки віддав гроші і заспокоївся.

5) Урок четвертий. Образотворче мистецтво

·        У Київському державному  музеї Т.Шевченка АН України нині зберігаються чотири акварелі, копії яких можна побачити у Тернопільському краєзнавчому музеї. Перегляд репродукцій.

«Почаївська лавра з півдня»         «Почаївська лавра зі сходу»     

  

 «Вид на околиці з тераси Почаївської Лаври»  «Собор Почаївської Лаври»

                   

·        Робота в малих групах. Об’єднуємо учнів у 4 групи. 

Завдання: розглянути репродукції картин Т.Шевченка, прочитати опис картин у хрестоматії (с.365-366);  поділитися враженнями від побаченого і прочитаного з однокласниками

IV. Підсумок вивченого

Рефлексія.  Чи виконав Т.Шевченко доручення археографічної комісії? Аргументувати думку.

V. Домашнє завдання

Опрацювати статтю з хрестоматії  (с.359-372). Підготувати розповідь про те, які фольклорні твори записав поет на Волині та повідомлення про одного з уродженців лауреатів Шевченківської премії (на вибір)